Правила переносу слова українською

Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів

§ 31. ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ ІЗ РЯДКА В РЯДОК

337. Опрацюйте теоретичний матеріал і наведіть власні приклади.

Переносячи слово з рядка в рядок, не можна:

1) розривати сполучення літер дж, жз, які позначають один звук: хо-джу, ґу-дзик; але: під-живити, над-звичайний, бо д належить до префікса, а ж і з — до кореня; 2) відокремлювати апостроф і м’який знак від попередньої літери: сільце, низь-ко, Лук’-ян, бур’-ян; 3) одну літеру залишати в попередньому рядку або переносити в наступний: ака-демія, озе-ро, око, шия, але, або; 4) при переносі складних слів залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи: багатоступінчатий, шести-гранний; 5) розривати ініціальні абревіатури і комбіновані: АЕС, ЛАЗ-106, МАН, МАГАТЕ; 6) переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали: Т. Г. Шевченко, п. Гна-тюк; 7) відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917р., 150 га, 25 см3, 50 г; 8) розривати й переносити граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 7-й, 9-ї; 9) розривати умовні скорочення: вид-во, і т.п., і т.ін.; 10) переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужки і лапки або залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи лапки.

338. Визначте, за якими правилами перенесені частини слів з рядка в рядок. Доповніть аналогічними прикладами і запишіть.

1. Гай-ка, бай-рак. 2. Жит-тя, знан-ня, вмін-ня. 3. Займенник. 4. Са-джу, від-дзеркалення. 5. Пед-колектив, природо-знавство. 6. Відзначити. 7. А.С. Малишко, Іван Якович Франко. 8. 220 Вт., 1989 р. . 9. ДБУ-59. 10. Проф. Максимович, п. Карпенко.

339. І. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу. Поясніть випадки, коли за правилами перенос неможливий.

Польовий, найбільший, недосйпати, розорати, безкозирка, відмежувати, надзвуковий, зайшов, підльодний, прийменник, передній, мрія, око, розпочати, зілля, життєвий, Азія, озеро, надзелень, подзенькувати, броджу, підживлювати, міжярусний, лійка, фойє, близько, прийшов, поліський, херсонський, бур’ян, черв’як, червневий, прислівник, верхньолужицький, кількатисячний, морпорт, загальновідомий, Україна, ООН, НАН України, АН-70, птаство, каліцтво, український, запорізький, імені Т. Г. Шевченка, 2000 р., 100 га, 10-й, вид-во, 9-у, п. Шкляр, 1933 рік, 2009—2010 рр.

ІІ. Зробіть орфографічний розбір виділених слів. За яким принципом орфографії їх записано?

340. Перегляньте газету, яка виходить у вашому регіоні. Знайдіть помилкові переноси слів на шпальтах газети. Поясніть,

як правильно переносити ці слова.

341. Ознайомтеся з літературою, вказаною в рубриці «До джерел знань» наприкінці розділу. Розкажіть своїм батькам про історію літери ґ.

Стилістика і культура мовлення

342. І. Прочитайте. Чим пояснюється різне написання виділених слів у поданих реченнях?

I. Залишившись сам на сам з багатьма тяжкими травмами, Валентин Дікуль майже три роки нелюдськими зусиллями тренував свій організм і, нарешті, пішов. 2. Зустрівшись віч- на-віч з людиною, хитрий звір почав заплутувати сліди (З журналу).

Зразок міркування. В «Українському правописі» (§ 30, с. 40) наводиться правило, за яким складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними, треба писати через дефіс: віч-на-віч.

Словосполучення сам на сам серед прикладів немає, і віднести його до цього правила не можна. Пояснити написання (зафіксоване «Словником-довідником з правопису та слововживання» С. І. Головащука та «Орфографічним словником української мови») можна за правилом §30 «Українського правопису» (с. 40): окремо пишуться словосполучення, які «мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу». До цього правила слід відносити і словосполучення прислівникового типу, які складаються з двох займенників або числівників з прийменником: сам на сам, один на один та ін.

II. Доберіть власні приклади речень, де було б представлено слова, правопис яких важко пояснити. Запропонуйте однокласникам обґрунтувати орфограми за допомогою довідкової літератури.

343. І. Спишіть текст. Написання слів, розділених рискою, поясніть, користуючись «Українським правописом». Зробіть орфографічний аналіз тексту.

Слово Ліни Костенко періоду українського відродження 60-х років і сьогодні сприймається як одна з моральних вершин світо/будови. Епоха не була прихильною до Ліни Костенко. Вона була для неї знавісніло/послідовною і нахабно/нещадною, уїдливо/дріб’язковою і єхидно/меркантильною. Але в поетеси при великому таланті був ще й бійцівський характер. Її майже два десяти/ліття не друкували, замовчували, та поетеса не здавалася: «Поету важко. Він шукає істин. Ми — джини в закоркованих пляшках. »

У центрі її поезії — Батько й Мати, нетлінність народної моралі, коріння родо/воду — все вічне, справжнє (М. Костенко).

ІІ. З’ясуйте значення виділених слів за тлумачним словником.

344. І. Прочитайте текст. Зробіть орфографічний аналіз виділених слів. За яким принципом орфографії вони пишуться? Складіть тези статті й перекажіть.

Знак тризуб, або тридент, відомий у світі з давніх часів. Його знають у Європі, Азії, Індії. З тризубом зображувалися грецький Посейдон, етруський (а пізніше римський) Нептун, індійський Шіва, скіфський Тагимасад та інші боги.

Найдавніші писемні згадки про золотий тризуб і блакитне вбрання царів Атлантиди знаходимо у праці Платона «Тімей», яка була написана в 360—355 роках до н. д.

Легенда, описана Платоном, за словами багатьох істориків різних часів, має цілком історичні ознаки; історичною її також називав і сам Платон, котрий визначав жанр свого твору, чи то був міф, чи казка, чи історична праця.

З часу загибелі Атлантиди минуло одинадцять з половиною тисяч років. Припускають, що не всі нащадки Посейдона загинули. Українські землі ніколи повністю не були затоплені морями і повенями, тому цілком імовірно, що давню символіку тризуба і жовто-блакитної барви наші предки успадкували з Атлантиди.

Те, що тризуб є одним з найдавніших знаків нашої землі, засвідчують наскельні малюнки, гончарні вироби, монети, прикраси.

Так, на Поділлі знайдено наскельні рельєфи з тризубом, зроблені у IV—III тисячоліттях до н. д., в Ольвії — зображення тризубів І тисячоліття до н. д., на монетах Боспорського царства карбували тризуби з V століття до н.д. Тризубом був увінчаний шолом Урартського царя в VII столітті н. д. Відомо також, що сармати використовували тамги-тризуби. Тамги збереглися і досі в кримських татар. Знак, подібний до тризуба, мають також литовці.

Зображення тризуба на монетах Київської Русі

За князівської доби в Київській Русі тризуб почав набувати сучасної графічної форми, хоча існувало багато різних варіантів малюнка у різних князів.

На певний час, від татаро-монгольської навали до козацької доби, тризуб зникає з активного вжитку, витісняється хрестом, шестикутною зіркою тощо. Хоча хрести різної форми біля підніжжя іноді мали завитки з двох боків, які підіймалися вгору, завдяки чому утворювався тризуб. Було багато зображень якорів, що нагадували тризуби і входили до складу родових гербів гетьманів Війська Запорозького.

Головна ідея тризуба — це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Основою світобудови є повна врівноваженість усіх енергій, тобто Абсолют. Порушення цієї рівноваги — два протилежні полюси: позитивний і негативний, чоловіче і жіноче, батьківське і материнське начала. Поєднання цих протилежних сил породжує третю — синівську силу, що і відображає тризуб.

Тризуб виражає найархаїчніші культи багатьох народів. Це, перш за все, культ Великої Праматері — Родоначальниці, культ Вогню (який є життєвою силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів — Дракона). Усі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпров’я до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак — тризуб.

На землях України тризуб має безперервну багатотисячолітню традицію, він визнаний національним символом і символом України як держави (3 журналу).

ІІ. На матеріалі тексту та ілюстрації до нього (с. 153) складіть діалог про національну символіку України.

Правила переносу слів з рядка в рядок

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не можна плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу. З голосними фонемами в усному мовленні пов’язаний по­діл слова на склади, у писемному — допустимі переноси час­тин слова з рядка в рядок.

  • У слові стільки складів, скільки є голосних звуків.
  • Приголосний, який стоїть безпосередньо перед голосним і у вимові зливається з ним, належить до того самого складу, шо й голосний: че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий.
  • Але якщо префікс або частина складного слова закінчується на приголосний, то перед наступним голос­ним цей приголосний відходить до попереднього складу: роз­-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острів.
  • Між голосними може бути не один, а два й більше приго­лосних звуків, як, наприклад, у словах казка, сестра. Тоді поділ на склади відбувається так, щоб гучність звуків на по­чатку кожного складу поступово наростала. Тому: сонорний, що стоїть перед приголосним, відходить до попереднього складу: чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, сім’-я; дзвінкий, шо стоїть перед глухим, теж відходить до попе­реднього складу: каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці, в інших випадках приголосні переважно відходять до наступного складу: се-стра, ру-шник, у-смі-шка, ре-п ‘ях, о-брій.
  • Склади бувають відкриті і закриті. Склад, що закін­чується на голосний звук, називається відкритим: го-ра, го-во-рю, ду-ма-ю, сві-тло. Склад, що закінчується на приго­лосний звук, називається закритим: гір-ський, край-ній, ком-­форт.

Частини слів із рядка в рядок переносяться так, як ці сло­ва на слух діляться на склади: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний.

Не можна:

а) залишати чи переносити одну букву, тому такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, не діляться для переносу;

б) розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не «сид-жу»), хо-джу (а не «ход-жу»), ґу-дзик (а не «гуд-зик»); але: від-жив (а не «ві-джив»), під-звіт (а не «пі-дзвіт» і не «підз-віт»);

в) у складному слові відривати від другої частини одну букву, якшо вона не становить складу: дво-значний (а не «двоз-начний»), само-скид (а не «самос-кид»), землевласник (а не «землев-ласник»);

г) розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО.

Апостроф і м’який знак завжди залишаються при попе­редній букві: бур’-ян, об’-єм, паль-ці.

а) відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не «М. С. // Грушевський»), проф. Тоцька (а не «проф. // Тоцька»), 2002 р. (а не «2002 // p.»), 25 км (а не «25 // км»), 200 куб. см (а не «200 // куб. // см»);

б) переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не «2- // го»), 16-му (а не «16- // му»);

в) розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін., і т. я.

Слова, подані повністю, можна будь-як переносити з ряд­ка в рядок незалежно від їхнього значення: у // нас, пан // Михайло, професор // Круть, Іван // Петрович, 1991 //рік.

Не можна переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

zno.if.ua

Правила переносу слова українською

§ 48. Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га ́ й-ка, зо ́ -шит, кни́ж-ка, ко-ло ́ -дязь, па ́ ль-ці, са-дів-н и́ к, Ха ́ р-ків.

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґ у́ -дзик, хо-джу ́ . Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звича ́ й-ний (а не на-дзвича ́ йний), під-жив-ля ́ ти (а не пі-дживля ́ ти ) .

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-ц е́ (а не кіл-ьце ́ ), Лук’-я ́ н (а не Лук-’я ́ н), ни́зь-ко (а не н и́ з-ько).

3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де ́ -мія (а не а-каде ́ мія), Ма-рі ́ я (а не Марі ́ -я), олі-ве ́ ць (а не о-ліве ́ ць). Так само не можна под іляти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або ́ , моя ́ , о ́ ко, ши ́ я тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступі ́ нчастий (а не багатос-тупі ́ нчастий), восьми-гра ́ нний (а не восьмиг ра ́ нний), далеко-схі ́ дний (а не далекос-хі ́ дний).

5. Не можна розривати ініціяльні абревія т ури, а також комбіновані абревія т ури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: З ІЛ -111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-пр о́ й Дн іп о́ , Оле-кса ́ ндра й Олек-са ́ ндра, се-стра ́ й сест-ра ́ . Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьк и́ й і близь-к и́ й, видавн и́ -цтво, видавн и́ ц-тво й видавн и́ цт-во, га ́ ли-цький і га ́ лиць-кий, укр аї н-ський і українсь-кий, уб о́ -зтво, убо́з-тво й убо ́ зт-во, суспі ́ льс-тво й суспі ́ льст-во.

r2u.org.ua

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

Склад — частина слова, яка вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: о-сінь, я-блу-ко, бар-ві-нок.

У кожному складі обов´язково є лише один голосний звук, він організовує склад і називається складотворчим. Перед ним і після нього може стояти один і більша кількість приголосних: у-чи-тель, о-же-ледь. У слові стільки складів, скільки голосних звуків, тому слова бувають односкладові (мир, хід), двоскладові (пе-ро, зо-шит), трискладові (пе-ре-дзвін, роз-пис-ка) і багатоскладові (від-ре-мон-ту-ва-ти, ор-га-ні-зо-ву-ва-ти).

Склад, що закінчується на голосний звук, називається відкритим (пе-ре-мо-га, пра-ця), а склад, що закінчується приголосним,— закритим (сіль, май-стер, від-літ).

З поділом слова на склади пов´язані правила переносу слів. Слова з рядка на рядок переносяться переважно так, як у вимові вони діляться на склади: віль-но, пар-та, по-дзво-ни-ти, кар̓ -єр.

Але існує ряд обмежень:

1. Одна буква не залишається в попередньому і не переноситься в наступний рядок, навіть якщо вона позначає склад. Трискладове слово огірок можна перенести тільки так: огі-рок, а такі двоскладові і трискладові слова, як овес, олень, моя, Азія і подібні, не можна ділити для переносу.

2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони передають у слові один звук: хо-джу (а не ход-жу), кукуру-дза (а не кукуруд-за), ґу-дзик (а не ґуд-зик). Якщо дж, дз позначають два звуки (на межі префікса і кореня), то їх слід розривати: під-живити, над-земний.

3. Апостроф і м´який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур´-ян (а не бур-´ян), низь-кий (а не низ-ький).

4. Під час переносу не слід відривати від кореня першу літеру, що позначає приголосний звук: при-кріпити (а не прик-ріпити), роз-в´язати (а не розв´-язати).

5. Так само не варто відривати від префікса букву на позначення приголосного, якщо корінь теж починається з приголосного: під-писати (а не пі-дписати), роз-повісти (а не ро-зповісти).

6. При переносі складних слів не можна залишати в попередньому рядку букв попередньої частини, якщо вони не становлять складу: вище-згаданий (а не вищез-гаданий), овоче-сховище (а не овочес-ховище), чорно-бривий (а не чорноб-ривий).

7. Скорочення завжди треба залишати з тими словами, яких вони стосуються: І.Ф. Квітка-Основ´яненко, П. Омельченко, 10 га, б см, 2010 p ., 50 т.

www.subject.com.ua

ТЕМА 09. Правила переносу слів.

09.1. Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: зо-шит, при-йшов, до-до-му, пе-ре-мо-га, на-вчив-ся, про-сто-рі-ччя тощо.

При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

1. Не розривати сполучень ДЖ, ДЗ, які позначають один звук: ґу-дзик, хо-джу, АЛЕ: під-жи-да-ти.

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відриваються від попередньої літери, а отже, не переносяться на наступний рядок: бур’-ян, під’-їзд, кіль-це, слизь-ко.

3. Одна літера, навіть якщо це склад, не залишається в рядку і не переноситься в наступний: Ма-рія (а не Ма рі-я), ака-де-мія (а не а-ка-де-мі-я).

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-ранний) тощо. Так само не відривається одна літера від кореня у словах з префіксами: при-йду, ви-вчи-ти і под.

5. не розриваються ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури: АЕС, ЛАЗ-35, МАГАТЕ.

6. не переносяться прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали: М.П.Войтенко (а не М.П.// Войтенко).

7. не відриваються умовні скорочення від слів чи цифр, яких вони стосуються: проф.Гончаренко (а не проф.//Гончаренко), 123 км. (а не 123//км.).

8. не розриваються графічні умовні скорочення типу вид-во, і т.ін., і под. тощо.

9. не можна переносити в наступний рядок розділові знаки, окрім тире, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи лапки.

АЛЕ: якщо імена, імена по батькові, звання, назви мір подаються повністю, то їх можна залишати в попередньому рядку чи переносити в наступний: Михайло // Павлович // Войтенко, професор // Гончаренко, 132 // кілометри.

lubbook.org

Смотрите так же:

  • Кредит в валюте под залог недвижимости Кредит Залоговый Срок кредита до 5 лет Процентная ставка от 16,5% Максимальная сумма кредита до 10 млн руб. Кредит под залог недвижимости или иного имущества. Предлагаем вам взять кредит под залог имущества. На любые цели […]
  • Представление на пенсию бланк в рб Представление на пенсию бланк в рб 1. По трудовой книжке Дата заполнения трудовой книжки «__» _______ 19__ г. 2. Работа в колхозе 3. По другим документам ИТОГО стажа по другим документам ___________ лет __________ мес. ___________ дн. […]
  • Защита прав потребителей нижний новгород автозаводский район кирова 19 Медицинский центр П Р Е Й С К У Р А Н Т медицинского центра «Кедр» Организация не участвует в программах ОМС и ДМС. Услуги осуществляются только за наличный расчет. Выезд специалистов в пос. Доскино, пос. Нагулино, пос. Гнилицы, Ленинский […]
  • Приказ о зачислении учащихся в школе Унифицированная форма № Т-1Утверждена Постановлением Госкомстата Россииот 05.01.2004 № 1Форма по ОКУД МБУ ДО АР «Детская школа искусств г. Аксая» Приказ № 27от 27.06.2017 года 1.Зачислить с 01.09.2017 года в 1 класс фортепианного […]
  • Методическое пособие для обучения сотрудников учреждений МБОУ ДО "Дом пионеров и школьников города Ельца" Методическое пособие для обучения (инструктирования) сотрудников учреждений МСЭ и других организаций по вопросам обеспечения доступности для инвалидов услуг и объектов, на которых они […]
  • Мальтус и его закон народонаселения «Теория» народонаселения Мальтуса Мальтус рассматривал проблему народонаселения безотносительно к какому-либо определенному способу производства и общественному развитию вообще. О «законе народонаселения» он говорил как о вечном, […]