Закон украъни про выдпустки

Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки»

(Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України
…………………………….
від 21 грудня 2010 року № 2824-VI)

Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток

Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
2) інвалідам;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

Статья 19. Дополнительный отпуск работникам, которые имеют детей

Женщине, которая работает и имеет двух или более детей в возрасте до 15 лет или ребенка-инвалида, или которая усыновила ребенка, одинокой матери, отцу, воспитывающему ребенка без матери (в том числе и в случае длительного пребывания матери в лечебном заведении), а также лицу, взявшему ребенка под опеку, или одному из приемных родителей предоставляется ежегодно дополнительный оплачиваемый отпуск продолжительностью 10 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней (статья 73 Кодекса Законов о труде Украины).

(Часть первая статьи 19 с изменениями, внесенными согласно Законам Украины от 22.10.2004 г. N 2128-IV, от 19.05.2009 г. N 1343-VI, от 10.03.2010 г. N 1959-VI)

При наличии нескольких оснований для предоставления этого отпуска его общая продолжительность не может превышать 17 календарных дней.
(часть вторая статьи 19 с изменениями, внесенными согласно Закону Украины от 19.05.2009 г. N 1343-VI)
(статья 19 в редакции Закона Украины от 06.02.2003 г. N 490-IV)

Статья 25. Отпуск без сохранения заработной платы, который предоставляется работнику в обязательном порядке

Отпуск без сохранения заработной платы по желанию работника предоставляется в обязательном порядке:
1) матери или отцу, который воспитывает детей без матери (в том числе и в случае длительного пребывания матери в лечебном заведении), которая имеет двух и более детей в возрасте до 15 лет или ребенка-инвалида — продолжительностью до 14 календарных дней ежегодно.

pku.org.ua

Закон украъни про выдпустки

Починається довгоочікуваний сезон відпусток. Проте потрібно не лише спланувати відпочинок, а й розпланувати роботу на підприємстві так, аби вона продовжувалася у звичайному ритмі. А для цього необхідно пам’ятати про основні правила та порядок надання щорічних відпусток.

Право на оплачувану щорічну відпустку гарантовано ст. 45 Конституції. Умови, тривалість і порядок надання відпусток визначено КЗпП, Законом № 504 та іншими законодавчими актами.

Коли виникає право на щорічну відпустку

Право на відпустку мають громадяни, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від виду діяльності й галузевої приналежності, а також громадяни, що працюють за трудовим договором у фізособи (ч. 1 ст. 2 Закону № 504).

Тобто за кожен день перебування в трудових відносинах з роботодавцем у працівника накопичується час відпустки.

Такі ж самі права на щорічну відпустку, як й інші працівники, мають:

– працівники – іноземці чи особи без громадянства;

– працівники, які працюють у режимі неповного робочого часу;

– працівники, які працюють у режимі скороченого робочого часу;

– працівники, які працюють у фізособи-підприємця.

Фізособи, що виконують роботи на підставі укладеного цивільно-правового договору, не перебувають у трудових відносинах з підприємством чи підприємцем, тому право на відпустку у такому випадку не виникає.

Право на відпустки у працівника зберігається й у разі його звільнення (ст. 3 Закону № 504). За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому випадку є останній день відпустки.

Але якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому повинна бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток (ст. 24 Закону № 504).

Зверніть увагу, що законодавством не передбачено строку давності, після якого працівник втрачає право на щорічну відпустку.

Види щорічних відпусток

Статтями 74, 76 КЗпП і ст. 4 Закону № 504 встановлені такі види щорічних відпусток:

2) додаткова відпустка:

– додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці згідно зі Списком № 1 (ст. 7 Закону № 504);

– додаткова відпустка за особливий характер праці згідно зі Списком № 2 і працівникам із ненормованим робочим днем (ст. 8 Закону № 504);

– інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

При цьому законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.

Тривалість щорічної відпустки

Тривалість відпусток не залежить від режимів і графіків роботи і розраховується в календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону № 504).

При визначенні тривалості відпустки не враховуються:

святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП), що припадають на відпускний період (ст. 78 1 КЗпП, ст. 5 Закону № 504);

дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону № 504).

Відпустка автоматично продовжується на кількість таких святкових або неробочих днів (ч. 3 ст. 67 КЗпП).

Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, до щорічних відпусток не включаються (ст. 78 КЗпП). А відтак щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена на дні:

– тимчасової непрацездатності працівника;

– відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відраховується від дня укладення трудового договору (ст. 75 КЗпП і ст. 6 Закону № 504).

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Чинним законодавством, зокрема ст. 6 Закону № 504, передбачене також установлення більшої тривалості щорічних відпусток для певних галузей та категорій працівників.

Щорічні додаткові відпустки становлять:

– за роботу із шкідливими та важкими умовами праці згідно зі Списком № 1 – до 35 календарних днів;

– за особливий характер праці згідно зі Списком № 2 – до 35 календарних днів;

– працівникам із ненормованим робочим днем – до 7 календарних днів.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, – 69 календарних днів (ч. 3 ст. 10 Закону № 504).

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним (трудовим) договором за кожним видом робіт, професій і посад залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до ст. 91 КЗпП та ст. 69 ГКУ підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові, порівняно із законодавством, трудові та соціально-побутові пільги для працівників, у т. ч. і щорічні відпустки більшої тривалості.

Щорічна основна та додаткова відпустки за бажанням працівника можуть надаватися одночасно або окремо.

Для визначення кількості днів відпустки враховується стаж роботи, що дає на неї право (див. таблицю).

Періоди роботи, що дають право на щорічну відпустку

Час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково (в т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата у порядку, визначеному ст. ст. 25 і 26 Закону № 504, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), – до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» – до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку

Час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів

Час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників

Інші періоди роботи, передбачені законодавством

Час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади

Час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці

Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Порядок надання відпустки

У перший рік працівник має право на відпустку повної тривалості тільки після закінчення 6 місяців безперервної роботи. Проте деякі категорії працівників можуть одержати відпустку повної тривалості до спливу 6 місяців у перший рік роботи на цьому підприємстві за їх бажанням (ч. 7 ст. 10 Закону № 504). Зокрема, це:

1) жінки – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

3) особи віком до вісімнадцяти років;

4) чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особи, звільнені після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісники – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівники, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівники, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівники, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Трудовим чи колективним договором можна передбачити надання відпустки до закінчення 6 місяців у перший рік роботи або одержання відпустки в будь-який зручний час певним категоріям працівників.

Якщо відпустка надається раніше, до настання 6-тимісячного строку, то її тривалість розраховується пропорційно відпрацьованому часу.

Працівника віком до 18 років прийнято на роботу 1 березня 2017 року, а з 1 липня 2017 року він йде у відпустку. Тривалість щорічної основної відпустки для нього встановлена 31 календарний день.

Розрахуємо кількість днів відпустки, які належать працівнику за час роботи на підприємстві. Для цього:

1) визначимо кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів загалом за рік:

31 / (365 — 11) = 0,0876 к. дн.;

2) визначимо стаж, що дає право на щорічну відпустку працівника:

31 к. дн. + 30 к. дн. + 31 к. дн. + 30 к. дн. = 121 к. дн.;

3) розрахуємо кількість днів відпустки, які належать працівнику:

0,0876 к. дн. х 121 к. дн. = 10,60 к. дн., з округленням – 11 к. дн.

Щорічні відпустки, як правило, надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані до закінчення робочого року.

Щорічні відпустки за другий і наступні роки роботи надаються в будь-який час робочого року згідно із затвердженими графіками. Щоправда, деяким категоріям працівників, зокрема зазначеним у ч. 13 ст. 10 Закону № 504, щорічні відпустки зобов’язані надаватися в зручний для них час.

Крім того, працівники, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу й назад (ч. 8 ст. 10 Закону № 504) мають право на щорічну відпустку або її частину, але не менше 12 календарних днів. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Ненадання щорічних відпусток повної тривалості забороняється:

– протягом двох років підряд;

– протягом робочого року особам віком до 18 років;

– працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці або з особливим характером праці.

Порушення цих норм може призвести до фінансової відповідальності відповідно до ст. 265 КЗпП – штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати (3200 грн у 2017 році) та накладання адміністративного штрафу на посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності і громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 НМДГ (від 510 грн до 1700 грн) (ч. 1 ст. 41 КпАП).

Читайте також на цю тему матеріали видання БУХГАЛТЕР&ЗАКОН (№ 20-21 за 2017 рік):

6. Список № 1 – Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою Кабміну від 17.11.97 р. № 1290.

7. Список № 2 – Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений постановою Кабміну від 17.11.97 р. № 1290.

bz.ligazakon.ua

Закон про відпустки

Закон про відпустки встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

  • Jobs.ua
  • Про компанію
  • Контакти
  • Інформер
  • Мапа сайту
  • Рубрики | Міста
  • Реклама на сайті
  • Питання та відповіді (FAQ)
  • Угода користувача
  • Роботодавцю
  • Додати вакансію
  • послуги для роботодавця
  • Пошук резюме
  • Підписка на резюме
  • Всі резюме
  • В допомогу HR
  • Кадрова документація
  • Класифікатор професій
  • Шукачу
  • Створити резюме
  • Пошук вакансій
  • Підписка на вакансії
  • Всі вакансії
  • Гарячі вакансії
  • Вакансії VIP-компаній
  • Вакансії агентств
  • Корисно
  • Новини компанії
  • Статті про працевлаштуванння
  • Статистика по зарплатах
  • Законодовство та право
  • Каталог компаній
  • Центри зайнятості України
  • Навчання
  • Тренінги
  • Наші сайти
  • Pro-robotu.ua
  • Training.ua
  • Arendazala.com.ua
  • Srochno.ua
  • Profi.ua
  • Personal.ua
  • Ladyjob.com.ua

Всі права захищені.

Адміністрація може не розділяти точку зору авторів інформаційних матеріалів та не несе відповідальності за розміщену користувачами інформацію.

jobs.ua

Компенсація частини відпустки за бажанням працівника

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією . При цьому, тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Наприклад, якщо бібліотекар навчального закладу має щорічну основну відпустку тривалістю 28 календарних днів, то за його бажанням за 4 календарних дні йому може бути надано грошову компенсацію.

Для педагогічних працівників умови заміни частини відпустки грошовою компенсацією передбачено Порядком надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року №346.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що за бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996 — 1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою . При цьому тривалість наданої педагогічному працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні.

У листі Міністерства соціальної політики України від 25.06.2014 року № 248/13/116-14 « Щодо надання компенсації за невикористану відпустку » також наголошується на тому що, за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки за решту днів невикористаної щорічної відпустки (в випадку педагогічних працівників — 32 календарних дні) йому може бути надано грошову компенсацію за умови забезпечення у цей період роботою.

Реалізувати своє право на компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки працівник може в кожному робочому році після використання 24 календарних днів.

Для заміни частини відпустки грошовою компенсацією працівникові потрібно подати роботодавцеві відповідно заяву.

Варто звернути увагу на те, що заміні на компенсацію підлягають саме щорічна основна та додаткові відпустки. Тому, наприклад, додаткова відпустка, яка надається відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», грошовій компенсації не підлягає .

zib.com.ua

Міська громадська організація

+38(066)967 20 14 / +38(096)548 45 25 / +38(098)363 97 88

Дата публикации: 2017-02-05/23:24:13

Закон про відпустки

6 червня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14.05.2015 р № 426-VIII (далі — Закон № 426), яким внесені зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і Закон України «про відпустки» від 15.11.96 р № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки),

спрямовані на підвищення рівня соціального захисту працівників, на яких поширюється дія Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р № 3551-XII (далі — Закон про ветеранів війни). Так, КЗпП доповнено новою статтею 77-2, а Закон про відпустки — новою статтею 16-2 «Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни», якою встановлено, що учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначено Законом про ветеранів війни, надається додаткова відпустку зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Крім того, пункт 4 частини першої статті 25 Закону про відпустки викладено в новій редакції, згідно з якою відпустку без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку учасникам війни, особам, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни, тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, статус яких встановлений відповідно до Закону про ветеранів війни, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно.

Нагадаємо, що раніше пунктом 4 частини першої статті 25 Закону про відпустки було передбачено надання зазначеної відпустки ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, і особам, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни, тривалістю до 14 календарних днів щорічно. Таким чином, розширено коло осіб (за рахунок учасників війни, на яких поширюється дія Закону про ветеранів війни), яким за їх бажанням надається неоплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів щорічно, а також збільшена з 14 до 21 календарного дня тривалість неоплачуваної відпустки особам, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, статус яких встановлений Законом про ветеранів війни. Одночасно в пункт 12 статті 12 та пункт 17 статті 13 Закону про ветеранів війни внесені зміни, якими визначено, що відповідно учасники бойових дій (статті 5, 6) і інваліди війни та прирівняні до них особи (стаття 7) мають право (пільгу) на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також отримання отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (раніше було — додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік).

Нагадаємо, що до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) і працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції (далі — АТО ), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися і брали безпосередню участь в АТО в районах її проведення в порядку, встановленому законодавством (п. 19 ст. 6 Закону про ветеранів війни). Законом № 426 також в новій редакції викладено пункт 11 частини першої статті 6 Закону про ветеранів війни, якою визначено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які в складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань з розмінування (виявлення, знешкодження і знищення) вибухонебезпечних предметів на території України (раніше було — особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об’єктів народного господарства), і особи, які на мінні тральщики брали участь в траленні бойових хв в територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час. Одночасно пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 426 встановлено, що статус учасника бойових дій зберігається за особами, які визнані учасниками бойових дій відповідно до пункту 11 статті 6 Закону про ветеранів війни, до вступу в силу Закону № 426.

Учасники бойових дій, які звільнені в запас, мають до 30 квітня 2018 року подати: заяву до районного військкомату про виплату допомоги (форма заяви є у військкоматі),
посвідчення учасника бойових дій,
реквізити банківського рахунку, на який будуть перераховані кошти
НЕ подають заяви та документи й отримують виплату АВТОМАТИЧНО:
– особи з інвалідністю (їм кошти будуть нараховані на банківський рахунок, або вони зможуть їх отримати у поштовому відділенні);
– учасники бойових дій, які служать (їм кошти будуть нараховані на банківський рахунок, або вони зможуть їх отримати у військовій частині).
Усі кошти мають бути нараховані до 5 травня 2018 року. У разі ненарахування або для перевірки даних необхідно звернутися до органів соцзахисту за місцем реєстрації.
Увага! Якщо хтось не встигне подати заяву до 30 квітня 2018 року, можна буде звернутися за допомогою до 30 вересня 2018 року!
У Міністерстві соціальної політики нагадують, що цьогоріч щорічна разова грошова допомога до 5 травня 2018 року виплачується у таких розмірах:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи – 3 685 гривень;
II групи – 3 265 гривень;
III групи – 2 845 гривень;
2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, – 1 265 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 3 685 гривень;
4) членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 630 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога – 525 гривень.

patriot-2015.com.ua

Смотрите так же:

  • Нотариус центральный округ Нотариусы округа Москвы Центральный округ (ЦАО) Ниже представлен список нотариусов в выбранной категории. Чтобы посмотреть подробную информацию по конкретному нотариусу, кликните по ФИО нотариуса. Нотариус Агамиров Натиг […]
  • Закон про бюджет 2008 Федеральный закон от 21 июля 2007 г. N 182-ФЗ "О бюджете Пенсионного фонда Российской Федерации на 2008 год и на плановый период 2009 и 2010 годов" Изменения и поправки Принят Государственной Думой 6 июля 2007 годаОдобрен Советом […]
  • Постановления пленума верховного суда 2018г Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 15 мая 2018 г. N 10 г. Москва "О практике применения судами положений части 6 статьи 15 Уголовного кодекса Российской Федерации" Комментарии Российской Газеты В связи с […]
  • Правила умножения и деления рациональных чисел Правила умножения и деления рациональных чисел Чтобы перемножить два рациональных числа, надо перемножить их модули и перед результатом поставить знак плюс, если оба множителя имеют одинаковые знаки, или минус, если множители имеют […]
  • Приказ мвд рф 333 Приказ МВД РФ от 16 апреля 2012 г. N 333 "Об утверждении Порядка формирования и деятельности Комиссии территориального органа Министерства внутренних дел Российской Федерации по соблюдению требований к служебному поведению федеральных […]
  • Общих правил русского бильярда Общие правила 1. Оборудование для бильярда Бильярдное оборудование (бильярдный стол, кий, шары, аксессуары) для игры в «Пирамиду» должно соответствовать «Техническим требованиям МКП к бильярдному оборудованию». 2. Правила разметки […]