Правила звернення до суду

Правила звернення до суду

Європейський суд з прав людини – це міжнародний суд, який може розглядати тільки заяви від осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, та Протоколами 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї (далі – Європейська Конвенція), були порушені.

Європейська Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалися забезпечувати закріпленні нею фундаментальні права.

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) не може розглядати будь-які скарги, а лише ті, які відповідають встановленим у статті 35 Європейської конвенції умовам прийнятності. Слід також зважати на те, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Він не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які подаються не по суті і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник вдається до погроз або ненормативної лексики.

За загальним правилом звернутися до Суду можна протягом шести місяців з дня ухвалення остаточного рішення національного суду, яке не підлягає оскарженню. При цьому, заявник заповнює заяву відповідно до вимог, викладених у статті 47 Регламенту Суду. Якщо всі пункти формуляру будуть належним чином заповнені і якщо заявник надасть всі необхідні документи, як цього вимагає стаття 47 Регламенту Суду, Суд прийме таку заяву до розгляду. Більш детальна інформація надається у Практичних рекомендаціях щодо порушення провадження, які додаються до Регламенту Суду і які можна знайти на Інтернет-сайті Суду: www.echr.coe.int/applicants.

Офіційними мовами Суду є англійська і французька, але якщо це зручніше для заявника, він можете звернутися і офіційною мовою однієї з країн, які ратифікували Європейську Конвенцію, щоправда лише на початковому етапі. Якщо Суд визнає заяву з приводу скарг заявника прийнятною, то все подальше спілкування відбуватиметься англійською чи французькою мовами.

Заяви до Суду надсилаються виключно поштою, при цьому заявнику не потрібно приїжджати в м. Страсбург особисто і представляти свою справу усно. Проте, перш ніж відправити свою заяву, заявнику необхідно залишити собі її повну копію. Таким чином, якщо Секретаріат Суду поінформує заявника про те, що заява є неповною, він буде мати можливість швидше і без труднощів подати нову заяву. Якщо перша заява, яка є неповною, не була прийнята, у заявника може не залишитися досить часу, щоб подати нову заяву до завершення шестимісячного строку.

У випадку дотримання всіх необхідних умов, Суд відкриває досьє за заявою, про що інформує заявника та направляє набір наклейок зі штрих-кодом, які треба буде наклеювати на листи із зазначенням номера досьє в усій подальшій кореспонденції.

Секретаріат Суду може звернутися до заявника із проханням надати додаткову інформацію чи пояснення. Заявнику потрібно без затримки надавати відповіді на запити Секретаріату, оскільки неповні нові досьє, які не можуть бути розглянуті, знищуються через шість місяців, якщо відповідь від заявника не надходить. Крім того, просимо зауважити, що, коли справу призначено до розгляду в Суді і заявник не відповідає на лист Секретаріату із запитом про інформацію чи документи, Суд може дійти висновку, що заявник не зацікавлений у подальшому розгляді справи. Внаслідок цього справа може не розглядатися Судом або бути визнана неприйнятною чи вилучена з реєстру справ, які перебувають на розгляді Суду.

Розгляд справи у Суді є безкоштовним. Разом з тим, заявника своєчасно повідомлять про будь-яке рішення, винесене Судом у його справі.

Перший заступник начальника

Головного територіального управління

юстиції у Тернопільській області,

представник Урядового уповноваженого

у справах Європейського суду з прав

людини у Тернопільській області Т.В. Вовк

terjust.gov.ua

Порядок і строки звернення до суду

Порядок і строки звернення до суду

1. Який загальний порядок звернення до суду?

Право громадян на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Законі України «Про судоустрій і статус суддів» .

Суд розглядає письмові звернення, які відповідають установленій Законом формі. Юридичну допомогу в складанні заяв та скарг здійснюють юридичні консультації або адвокати. Заявник може підготувати звернення і самостійно.

Прийом позовних заяв, скарг та інших документів, які безпосередньо стосуються розгляду судових справ, здійснюється канцелярією суду на протязі робочого часу. Зазначені документи у виняткових випадках можуть бути надіслані до суду поштою.

Письмові звернення реєструються в установленому законодавством порядку.

Працівники, які проводять прийом громадян, не вправі давати юридичні консультації або виконувати прохання чи вимоги, що не входять до їх посадових обов’язків.

Документи, які стосуються судової справи, можна також подати суду безпосередньо в судовому засіданні.

2. Якими документами регламентується порядок звернення до місцевого загального суду?

Порядок звернення до місцевого загального суду визначається: Цивільним процесуальним кодексом України (ЦПК України), Кримінально-процесуальним кодексом України (КПК України), Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України).

3. Як звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства?

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження. Також суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів, про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно ст. 118 ЦПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 111 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити (ст. 119 ЦПК України):

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

До позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 ЦПК України, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.

У разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити відомості про забезпечення доказів або позову.

За вимогами ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу у межах строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦПК України).

4. Які справи розглядаються у порядку окремого провадження?

ЦПК України передбачає для окремих категорій справ дещо інший порядок їх розгляду, ніж у позовному провадженні, оскільки у цих категоріях справ не йде мова про спір між сторонами.

Такі справи називають справами окремого провадження. Стаття 234 ЦПК встановлює, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

5. Як можна оскаржити рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб?

З 1 вересня 2005 року в Україні набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України. З цього часу запроваджено оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб за правилами адміністративного судочинства. Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди. Фактично ці суди розміщені в обласних центрах. Проте громадянин може звертатись до місцевого загального суду, як до адміністративного суду, якщо відповідачем є орган, посадова чи службова особа місцевого самоврядування, а також у випадку, коли мова йде про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 4) усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 5) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; 6) адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно ст. 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов’язання відповідача – суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. 5. Адміністративний позов суб’єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

У позовній заяві зазначаються (ст. 106 КАС України): 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п’ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості — зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

6. Що може бути підставою для звернення до суду у цих справах?

Громадянин має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, органу місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

7. Які встановлюються строки для звернення з адміністративним позовом до суду?

КАС України встановлюється, що для звернення з адміністративним позовом за захистом прав, свобод і інтересів встановлюється річний строк від дати, коли особа дізналась, або могла дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом встановлюється можливість досудового вирішення спору, то річний термін відраховується з дати, коли особа дізналась про результати розгляду.

Водночас законами, та й самим Кодексом інколи встановлюються інші строки для звернення з адміністративним позовом (наприклад, у виборчих спорах вони є скороченими).

8. Як визначити останній день закінчення процесуальних строків?

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк. Якщо кінець строку припадає на день неробочий, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день.

Перебіг строку, визначеного вказівкою на подію, яка має неминуче наступити, починається наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчуються раніше, то строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга або необхідні для суду документи чи грошові суми здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

9. Як ознайомитися з матеріалами судової справи?

Для ознайомлення з матеріалами судової справи слід звернутись із заявою до суду. Секретар, відповідальний за забезпечення ознайомлення з матеріалами судових справ, виконує замовлення не пізніше наступного робочого дня після його надходження та відповідного погодження з суддею.

З матеріалами справи, яка знаходиться в провадженні судді, можна ознайомитись у секретаря судового засідання після надання відповідної заяви.

10. Як одержати копію судового рішення?

Після судового розгляду справи суддя оголошує судове рішення і роз’яснює його зміст, порядок і строки оскарження, а також порядок отримання його копії.

Секретар судового засідання повідомляє дату одержання копії судового рішення відповідно до вимог, встановлених процесуальним законодавством.

Видачу копій судових рішень, після набрання рішенням законної сили, за відповідною заявою сторін здійснює канцелярія суду протягом установленого часу.

Виготовлення копій судових документів потребує певного часу, тому доцільно подавати заяву заздалегідь.

ln.zp.court.gov.ua

ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ З ЦИВІЛЬНИМ ПОЗОВОМ

Кількість переглядів: 630

Ваші права чи інтереси порушені фізичною чи юридичною особою? Звернення до органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування не допомогли вирішити Вашу проблему? Треба звертатися до суду. Про те, як це зробити йдеться у цій інструкції.

Що саме захищає суд

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення (ст. 124 Конституції України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов’язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Форма і зміст позовної заяви

Нескладні за змістом позовні заяви та інші процесуальні документи можна скласти самостійно. При цьому в Інтернеті можна знайти зразки заяв по різним типам позовів. Однак треба знати, що має містити позовна заява і в який саме суд треба її подавати.

Водначас, у разі необхідності підготовки більш складних процесуальних документів варто звернутися за фаховою юридичною допомогою.

Так, відповідно до ст. 184 ЦПК, позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові — для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб — громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів — зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Розміри ставок судового збору, порядок його сплати, звільнення від сплати можна дізнатися у Законі України «Про судовий збір».

У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи,, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Це правило не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Подати позовну заяву з усіма додатками можна як особисто (до канцелярії суду), так і поштою. Радимо надсилати документи до суду цінним листом (з описом вкладення). Рекомендуємо також вимагати проставлення штампу про прийняття заяви на вашому примірнику.

Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст. 27 ЦПК).

По деяким категоріям справ позивач може обирати суд до якого звертатися.

Так, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

ЦПК встановлює ще ряд випадків, у яких позивач має право вибрати суд до якого звертатися.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності. А саме:

  • позови, що виникають з приводу нерухомого майна, про зняття арешту з майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
  • Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у статті 30 ЦПК правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

    Якщо вас зацікавили окремі питання, пов’язані з темою Інструкції, чи інші питання, – Ви завжди можете поставити їх юристам ТІ Україна, відвідавши розділ «Запитання юристу» на нашому сайті.

    anticorruption.in.ua

    Шегині — Медика (Medyka — Szeginie)

    Краківець — Корчова (Korczowa — Krakowiec)

    Рава-Руська — Хребенне (Hrebenne — Rawa Ruska)

    Грушів — Будомєж ( Grusziv — Budomierz )

    Як оскаржити постанову за порушення правил дорожнього руху

    Як отримати інформацію про вільну земельну ділянку

    • Головна
    • Статті
    • Порядок звернення до суду з цивільним позовом

    Порядок звернення до суду з цивільним позовом

    Що саме захищає суд

    Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55 Конституції України). Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України).

    Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, далі – ЦПК).

    Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо:

  • захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;
  • інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
  • Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

  • 1) визнання права;
  • 2) визнання правочину недійсним;
  • 3) припинення дії, яка порушує право;
  • 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
  • 5) примусове виконання обов’язку в натурі;
  • 6) зміна правовідношення;
  • 7) припинення правовідношення;
  • 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
  • 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
  • 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
  • Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

    Форма і зміст позовної заяви

    По-перше, для отримання правової допомоги у складені процесуальних документів, для отримання допомоги у ведені судової справи в суді можна звернутися до адвоката або іншого юриста. І в деяких випадках таку правову допомогу ви можете отримати безкоштовно.

    По-друге, нескладні позовні заяви та інші процесуальні документи можна скласти самостійно. При цьому в Інтернеті можна знайти зразки заяв по різним типам позовів. Але все ж треба знати, що має містити позовна заява і яка її підсудність, тобто в який саме суд треба її подавати.

    Так, відповідно до ст. 118 ЦПК, позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами 2 і 3 ст. 11 ЦПК, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Позивач має право об’єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов’язаних між собою.

    Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:

  • 1) найменування суду, до якого подається заява;
  • 2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;
  • 3) зміст позовних вимог;
  • 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру (ст. 80 ЦПК);
  • 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
  • 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
  • 7) перелік документів, що додаються до заяви.
  • До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Скільки він складає і хто має пільги, треба дивитися у Законі України «Про судовий збір».

    У разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

    Подати позовну заяву з усіма додатками можна як особисто (до канцелярії суду), так і поштою. Раджу надсилати документи до суду цінним листом (з описом вкладення). Особисто треба вимагати штамп про прийняття заяви на вашому примірнику.

    Десь через тиждень після отримання вашої заяви раджу дізнатися – якому судді розподілена ваша заява і які рішення вже прийняті по ній. Це можна зробити особисто або телефоном.

    Підсудність справ

    Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ст. 109 ЦПК).

    По деяким категоріям справ до якого суду звертатися може обирати позивач.

    Так позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

    Позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.

    Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

    Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

    Позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем завдання шкоди.

    Позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

    Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

    Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

    Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

    • позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.
    • позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за місцезнаходженням перевізника.
    • Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

      Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред’являється в суді за місцем розгляду первісного позову.

      www.yavir.net

    Смотрите так же:

    • Закон об административных правонарушениях в кировской области Закон Кировской области от 4 декабря 2007 г. N 200-ЗО "Об административной ответственности в Кировской области" (с изменениями и дополнениями) Закон Кировской области от 4 декабря 2007 г. N 200-ЗО"Об административной ответственности в […]
    • Правило басиста Правила ВСЕХ музыкантов рок-группы))))) Добавлено: 2009-08-04 11:33:23 Правила вокалиста: 1) Вокалист всегда тру и прав во всем; 2) Во всем виноват микрофон или барабанщик; 3) Вокалист тру, даже если не знает инструментов (ему это не […]
    • Межотраслевые правила по от на автомобильном транспорте пот рм-027-2003 Постановление Минтруда РФ от 12 мая 2003 г. N 28 "Об утверждении Межотраслевых правил по охране труда на автомобильном транспорте" Постановление Минтруда РФ от 12 мая 2003 г. N 28 "Об утверждении Межотраслевых правил по охране труда на […]
    • Пенсия в феврале 2018 года когда ЧТО ВАЖНО ЗНАТЬ О НОВОМ ЗАКОНОПРОЕКТЕ О ПЕНСИЯХ Подписка на новости Письмо для подтверждения подписки отправлено на указанный вами e-mail. 25 января 2018 Выплата и доставка пенсий отделениями почтовой связи будет произведена в феврале […]
    • Методическое пособие для обучения сотрудников учреждений МБОУ ДО "Дом пионеров и школьников города Ельца" Методическое пособие для обучения (инструктирования) сотрудников учреждений МСЭ и других организаций по вопросам обеспечения доступности для инвалидов услуг и объектов, на которых они […]
    • Уплата штрафов коап рф Федеральным законом от 24 июля 2007 г. N 210-ФЗ в статью 32.2 настоящего Кодекса внесены изменения, вступающие в силу с 1 января 2008 г. Статья 32.2. Исполнение постановления о наложении административного штрафа О конституционно-правовом […]