Виклик до суду експерта

За підтримки європейських партнерів у Національному антикорупційному бюро України облаштують.

Кримінальну відповідальність за дискримінацію буде скасовано

Депутати погодились вилучити з Кримінального кодексу України положення щодо відповідальності за обмеження прав або.

Рада прийняла за основу новий Трудовий кодекс

Згідно законопроекту, новий Трудовий кодекс набуде чинності з 1 січня 2016 року. Але поки що це.

С 2019 года устанавливается монополия адвокатов — Конституционная Комиссия одобрила изменения

Конституционная Комиссия одобрила предложения Рабочей группы по вопросам правосудия и смежных правовых институтов относительно.

У ВККСУ вирішать чи відкривати справи щодо 61 судді

23 лютого 2016 року о 10:00 розпочнеться чергове засідання дисциплінарної палати Вищої.

Упрощенная процедура ликвидации физических лиц — предпринимателей

Законом N 1258-VII от 13.05.201 упрощается процедура регистрации прекращения предпринимательской.

Клопотання про виклик судового експерта в суд

Голосіївський районний суд міста Києва

03127, вул. Полковника Потєхіна 14-А, м. Київ

Адвоката: ПІБ1

діє на підставі Доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 00.00.2016 р. № 000-2016000

свідоцтво про право на зайняття Адвокатською діяльністю від 00.00.2016 р. № 0010

02093, м. Київ, вул. 000, 0, кв. 00

моб. 000 000 00 00

в інтересах: ПІБ2

00.00.2016 року народження

Кримінальне провадження: № 000/01000/16-к

Головуючий суддя: ПІБ3

КЛОПОТАННЯ

про виклик судового експерта

У провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває Кримінальна справа: № 000/20160/15-к відносно ПІБ2, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.

Відповідно до постанови суду від 00.00.2016 року, в провадженні було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатами проведення якої до матеріалів провадження надійшов висновок № 000мб від 00. 00. 2016 року (далі — висновок експертизи).

Сторона захисту вважає, що до даного висновку експертизи необхідні додаткові роз’яснення стосовно того, яким чином судовий експерт дійшов відповідних висновків, а також його уточнення і доповнення.

Статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» передбачено обов’язок судового експерта на вимогу суду дати роз’яснення щодо даного ним висновку.

Частиною 3 статті 95 КПК передбачено, що Свідок, експерт зобов’язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Виходячи з вищевикладеного, та керуючись пунктом 12 частини 2 статті 42, частини 4 статті 46, статтею 50, частиною 3 статті 95, КПК України статтею 12 Закону України «Про судову експертизу»,

ПРОШУ:

— Викликати в судове засідання судового експерта ПІБ4 для надання пояснень стосовно висновку судової експертизи від 00 травня 2016 року № 000мб, зокрема для роз’яснення таких питань:

Залежно під відповідей судового експерта на зазначені питання, може виникнути необхідність поставлення додаткових запитань.

Додатки:

1. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 00.00.2016 № 0010 (завірена копія) на 1 арк. в 1 екз.

2. Доручення від 00.00.2016 року № 000-0016000 на 1 арк. в 1 екз. (завірена копія).

Захисник ____________ ПІБ1

personal-advokat.com.ua

Стаття 53. Експерт

Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
70
13. За завідомо неправдивий висновок або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов’язків — відповідальність, встановлену законом.
1. Коментована стаття визначає, хто є експертом у цивільно му судочинстві: це особа, якій доручено проведення дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи.
Результатом цього дослідження є формулювання висновку експерта як спеціаліста у певній сфері знань. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку та атестацію як судові експерти певної спеціальності. Частина 2 коментованої статті встановлює і таку умову: експертом може бути особа, внесена до державного реєстру атестованих судових експертів, хоча ст. 9 зазначеного Закону не така категорична і зазначає, що проведення експертиз повинно доручатися переважно фахівцям, внесеним до Реєстру судових експертів.
2. Коментована стаття визначає коло обов’язків експерта у цивільному судочинстві, головним з яких є його обов’язок з’явитися за викликом суду, провести повне дослідження, надати обгрунтований та об’єктивний письмовий висновок і у разі необхідності роз’яснити його. До обов’язків експерта згідно з коментованою статтею та статтею 12 Закону України «Про судову експертизу» відносяться також забезпечення збереження об’єкта експертизи; обов’язок не збирати за власною ініціативою матеріали; не спілкуватися з учасниками процесу, за винятком дій, пов’язаних з проведенням експертизи; не розголошувати відомості та результати експертизи; невідкладно повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи; не передоручати проведення експертизи іншій особі; заявити самовідвід за наявності передбачених законом підстав.
3. Зазначені у попередньому пункті закони визначають і коло прав експерта. Він має право: заявити суду клопотання щодо уточнення змісту та обсягу доручення; повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями; знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмету дослідження; заяв-

ляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків; викладати у висновку виявлені факти, з приводу яких йому не були задані питання; бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження; задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам; одержувати винагороду за проведення експертизи, якщо її проведення не є службовим завданням, та компенсацію понесених ним витрат.

jurisprudence.club

Виклик до суду експерта

1. За клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд мас право викликати експерта для допиту для роз’яснення висновку. Перед допитом експерта головуючий встановлює його особу та приводить до присяги такого змісту:

«Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості».

Після цього головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

2. Експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, першою допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, — сторона захисту. Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями.

3. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

4. Суд мас право призначити одночасний допит двох чи більше експертів для з’ясування причин розбіжності в їхніх висновках, що стосуються одного і того самого предмета чи питання дослідження.

5. Кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновку експерта мас право надати відомості, які стосуються знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта.

6. Експерт під час відповідей має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися під час експертного дослідження.

1. Після дослідження висновку експерта суд за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою має право викликати експерта до суду для допиту з приводу роз’яснення (уточнення та доповнення) висновку. Допит експерта спрямований на роз’яснення термінології, окремих формулювань, з’ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, на з’ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками, які проводилися щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.

Незважаючи на те, що висновок експерта (докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи) подасться в письмовій формі, кожна сторона відповідно до ч. 9 ст. 101 КПК мас право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз’яснення чи доповнення Його висновку, при цьому експерт згідно з ч. З ст. 94 КПК зобов’язаний надати показання щодо проведеного ним дослідження, які, у свою чергу, відповідно до частин 1,3 ст. 95 та ч. 2 ст. 84 КПК є процесуальними джерелами доказів кримінального провадження.

Перед допитом експерта головуючий установлює його особу (перевіряє документ, який посвідчує особу та його повноваження) та особисто або згідно з п. 5 ч. 2 ст. 74 КПК за його розпорядженням судовий розпорядник приводить експерта до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої професійні можливості». Після чого головуючий попереджає експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Слід зауважити, що експерт згідно з ч. 1 ст. 70 КПК несе відповідальність не лише за завідомо неправдивий висновок, але й за відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді (з’являтися за судовим викликом до суду, давати показання щодо проведеного ним дослідження тощо), невиконання інших обов’язків (заявлення самовідводу за наявних нате підстав тощо). З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що експерт під час допиту, як і свідок, зобов’язаний давати показання, які до того ж стосуються не лише роз’яснення (уточнення) експертного висновку, але і його доповнення (надавати нові відомості, не відображені у висновку), вважаємо, що головуючий має попереджати експерта ще й про кримінальну відповідальність за відмову давати показання та за дачу завідомо неправдивих показань.

2. Головуючий, зачитавши висновок експерта (його резолютивну частину — відповіді на поставлені запитання) та з’ясувавши запитання, які виникли в суду щодо нього, надає право сторонам поставити свої запитання. Слід зазначити, що допит експерта, так само як і допит свідка, проводиться у два етапи — спочатку прямий допит, а потім перехресний. Першим експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони обвинувачення, допитує сторона обвинувачення, а експерта, який проводив експертизу за зверненням сторони захисту, — сторона захисту. По закінченні прямого допиту експерта головуючий надає можливість поставити запитання протилежній стороні (перехресний допит). Після цього експерту можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, а також головуючим та суддями, а за дозволом головуючого — присяжними. Для уточнення і доповнення відповідей експерта головуючий має право ставити запитання йому протягом усього допиту.

3. Для визначення достовірності висновку, показань експерта, наданих протягом допиту, учасники судового провадження можуть ставити експерту запитання щодо наявності у нього спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Висновок експерта набуває доказової сили за умови дотримання норм КПК, які регулюють порядок призначення і проведення експертизи, повноваження судового експерта. А тому при оцінці висновку експерта з точки зору його допустимості необхідно переконатися, чи не було порушень процесуального порядку призначення та проведення експертизи, чи компетентний експерт і чи не зацікавлений він у вирішенні справи, чи належним чином і чи правильно оформлений висновок. Висновок експерта, одержаний з істотним порушенням положень кримінального процесуального закону, що регулюють процес доказування, вважається недопустимим.

Визначати достовірність висновку (правильне відображення матеріальних і нематеріальних слідів) слід з урахуванням: а) оцінки надійності застосованої експертом методики; б) достатності наданих експерту матеріалів для дослідження; в) правильності наданих експерту вихідних даних; г) перевірки повноти проведеного експертом дослідження. Висновок слід вважати неповним, якщо він не дав вичерпної відповіді на поставлені запитання, або у ньому не містяться відповіді на одне чи декілька запитань узагалі, або він складений за результатами дослідження не всіх поданих експерту на дослідження об’єктів; д) правильності експертної інтерпретації встановлених експертом ознак та їх достатності для висновку.

4. Якщо в кримінальному провадженні за зверненням сторін проводилося два і більше експертних досліджень щодо одного і того ж предмета чи питання дослідження, висновки яких повністю або частково різняться за своїм змістом (відповіді на поставлені запитання містять розбіжності), суд для з’ясування причин розбіжності таких висновків управі призначити одночасний допит двох чи більше експертів. На початку такого допиту суд установлює особу експертів (перевіряє документи, які посвідчують їх особу та їх повноваження), приводить до присяги, якщо їх допит попередньо не проводився і вони не складали присяги перед судом, та попереджає експертів про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків. Після чого в порядку черговості, визначеної судом, головуючий, учасники судового провадження, судді, а за дозволом головуючого — присяжні ставлять експертам запитання. Якщо допит експертів не дав змоги усунути виявлені у висновках експертів суперечності, суд згідно з ч. 2 ст. 332 КПК може самостійно чи за наявності клопотання сторін кримінального провадження або потерпілого своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження та судом. Після постановления цієї ухвали судовий розгляд продовжується, за винятком випадку, коли таке продовження неможливе без отримання висновку експерта.

5. Для доведення або спростування висновку експерта кожна сторона кримінального провадження має право надати суду відомості, які стосуються знань, умінь, кваліфікації, освіти та підготовки експерта. Ці документи надаються іншим учасникам судового провадження для ознайомлення, у тому числі й експертові. Під час допиту експерта щодо представлених відомостей експерту можуть ставитися запитання.

6. Під час проведення допиту для надання фахових та конкретних відповідей експерт має право користуватися своїми письмовими та іншими матеріалами, які використовувалися ним під час проведення експертного дослідження. Використання чи невикористання експертом під час допиту таких підручних матеріалів жодним чином не може свідчити про компетентність чи фаховість експерта.

pidruchniki.com

Клопотання про виклик експерта

Зразок клопотання про виклик до суду експерта, з урахуванням останніх змін процесуального законодавства. Експерт залучається судом для участі в судовому засіданні в рідкісних, можна сказати виняткових випадках. Зазвичай судом досліджується висновок судового експерта, яке повинно містити чіткі відповіді на питання, поставлені судом в ухвалі про призначення експертизи.

У яких випадках можна заявити клопотання про виклик експерта до суду? Експерта необхідно запросити в судове засідання, якщо представлене суду висновок не зрозуміло, містить неточності, які не впливають на суть ув’язнення. Якщо друга сторона заперечує висновок експерта, наводячи аргументи, відповіді на які може дати тільки експерт.

Другим випадком виклику експерта до суду можна вважати необхідність оскаржити висновок експерта. Експерту можуть бути задані питання щодо порядку проведення експертизи, складання експертного висновку, застосування нормативних актів при проведенні експертних досліджень. У суду в результаті опитування експерта повинно виникнути чітке розуміння, що експертиза проведена з істотними порушеннями, неповно і необгрунтовано. Встановлення таких обставин дозволить вирішити питання про призначення повторної або додаткової експертизи у справі.

Рекомендуємо більш детально ознайомитися з правилами призначення експертиз у цивільних справах. Зразки клопотань про призначення експертиз, що стосуються найбільш частих випадків, які трапляються в судовій практиці, можна знайти в розділі: «Клопотання по експертизам».

Вимог до оформлення заяви про виклик експерта не передбачено, пропонуємо скористатися загальними правилами складання позовної заяви, для грамотного і повного складання свого клопотання. Доводи заявника повинні бути лаконічні і обгрунтовані, тільки в цьому випадку клопотання може бути дозволено судом у його користь.

В ________________________ (найменування суду)

у цивільній справі № _______

за позовом __________ (ПІБ позивача)

до ___________ (ПІБ відповідача)

КЛОПОТАННЯ

про виклик експерта

В провадженні суду знаходиться цивільна справа № _______ за позовом __________ (ПІБ позивача) до ____________ (ПІБ відповідача) про __________ (вказати суть вимог).

Після проведення експертизи в суд надійшов висновок судового експерта __________ (ПІБ експерта). З укладенням я ознайомився, і у мене виникли такі питання до експерта: __________ (вказати зауваження по експертним висновком, які необхідно з’ясувати у експерта).

Зазначені підстави мають істотне значення для розгляду справи, без їх дозволу експертний висновок не може бути прийнято в якості допустимого докази у справі. Вирішити виниклі суперечності можливо шляхом виклику експерта до суду і опитування його в судовому засіданні.

Викликати в судове засідання експерта __________ (ПІБ експерта).

Перелік додаються до клопотання документів (копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі):

Документи, що підтверджують підстави клопотання про виклик експерта (за наявності)

Дата подачі клопотання «___» _________ ____ р Підпис _______ ________________________________________________________________

jak.magey.com.ua

Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • » Сторінка відвідувача » Громадська приймальня » Найпоширеніші запитання » Роз’ясніть правила виклику до суду та порядок повідомлення особи, яка бере участь у справі?

    Роз’ясніть правила виклику до суду та порядок повідомлення особи, яка бере участь у справі?

    Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

    Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення – учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

    Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

    1) за наявності в особи офіційної електронної адреси – шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

    2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси – шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

    У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

    • юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
    • фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

    У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

    Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов’язковою, він може направити повістку лише представнику.

    Також зазначаємо, що є певні особливості вручення повістки.

  • У випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду
  • Особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
  • Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
  • Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні.

    1. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.
    2. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.
    3. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду.
    4. Особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких – у порядку, встановленому статтями 85, 86 цього Кодексу.
    5. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
    6. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.
    7. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
    8. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

    За письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві (ч. 1 ст. 129 КАС України).

    Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання (ч. 1 ст. 130 КАС України).

    Водночас, варто зауважити, що особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд.

    www.vaas.gov.ua

    Смотрите так же:

    • Настоящий брачный договор Брачный договор (образец) БРАЧНЫЙ ДОГОВОР Город Москва, шестое июня две тысячи тринадцатого года. Мы, гр. Ф.И.О., 00 месяца 0000 года рождения, место рождения: гор. Москва, гражданство: Российская Федерация, пол: мужской, паспорт 0000 […]
    • Госпошлина на загранпаспорт мурманск Реквизиты по оплате госпошлины за оформление загранпаспорта НОВОГО ОБРАЗЦА. Мурманск и Мурманская область Размер уплачиваемой госпошлины: старше 14 лет - 3500 руб. ; для ребенка до 14 лет - 1500 руб. Номер счета получателя платежа […]
    • Усть кут мировой суд Усть кут мировой суд График работы суда Понедельник - четверг с 9 00 до 18 00 Пятница с 9 00 до 16 45 Перерыв на обед с 13 00 до 13 45 Аппарат мирового судьи Олейник Андрей Владимирович Морозова Светлана Николаевна Коршунова Ольга […]
    • Ищу работу сиделкой в москве с проживанием без посредников на авито Вакансии Сиделка Москва с AVITO.ru Требования: подработка для действующих flash_onмедработников ГКБ. Условия: сменный график, своевременная оплата, допустимые функциональные обязанности. Обязанности: стандартные обязанности медперсонала […]
    • Купля продажа квартир в калуге Продажа недвижимостив Калуге Федеральный портал недвижимости «СуперРиэлт» – современный сервис, позволяющий удалённо искать предложения и купить недвижимость в Калуге по оптимальной цене. Площадка позволяет, не выходя из собственного […]
    • Закон україни про державну службу no 3723-12 ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЙ ДЕРЖАВНИМ СЛУЖБОВЦЯМ Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. […]